Миколаївське обласне радіо є одним з найстаріших в Україні. Воно завжди було справжнім осередком українства, чистим джерелом рідної мови, взірцем журналістської оперативності, компетентності.

"Говорить Миколаїв" - цими словами ось вже 80 років розпочинає свою трансляцію обласна радіостанція. З часу свого першого виходу в ефір колектив облрадіо пройшов нелегкий і тривалий трудовий шлях. За цей час змінилось понад п'ять поколінь працівників радіостанції, яка зараз називається "Бузька хвиля".

Роботи зі спорудження першої окружної радіостанції розпочалися в Миколаєві у 1927 році. Трансляція передачі було заплановано на 23 грудня 1927 року. 1928 рік - період становлення радіо "Миколаїв". Перед початком Другої світової війни радіовузли вже працювали у всіх районах області.

Сьогодні Миколаївське обласне радіо, відповідно до вимог сучасності, працює за новими параметрами, змінило зміст і форму передач. Та найкращі традиції і досвід попередніх поколінь радистів продовжують жити в колективі і передаються від ветеранів молодим колегам.

За кожним прізвищем - непересічні людські долі, звичайно різні.

Найкращі традиції своїх попередників продовжує нове покоління. Сьогодні серед кращих працівників радіо нинішній головний редактор Оксана Хмельова, завідуючі відділами Микола Рябенко та Олена Міщенко, ведучі програм Алла Павлушина та інші.

Книга «Віч-на-віч з часом» – це збірка спогадів тих, хто стояв у джерел теле- і радіомовлення на Миколаївщині, а також їх молодших колег – сучасних журналістів, які щодня працюють у гущині подій і створюють часопис нашого краю.

Вибране.

Олександр Митрофанов, директор МОДТРК

Буде неправильно, якщо в цій статті я обійду увагою обласне

радіо хоча б у загальних рисах (адже моє творче становлення як

журналіста пройшло на телебаченні). І тут, звичайно, не уник-

нути посилання знову ж таки на В.Й. Антоненка, який завжди

приділяв радіо велику увагу. Ось що він писав 6 травня 1962

року в газеті «Південна правда»: «З кожним роком в області

розширюється радіомережа, на радіовузлах впроваджується

автоматика. І якщо радіофікацію колгоспів завершено, то цю

роботу слід ще формувати в радгоспах.» На той час в області,

засвідчує голова комітету, на громадських засадах працювало

146 редакцій місцевого радіомовлення.

13 грудня 1984 року у тій же «Південній правді» у статті

«Друзі кожного дому» В.Й. Антоненко говорить про обласне

радіо: «Тут багато років працюють головний редактор А.Ф.

Бабенко, старший редактор Є.Г. Попов, який редагує «Облас-

ні вісті», редактор В.К. Царюк, який веде промислові переда-

чі, диктор В.Г. Паскаль.

Протягом року по радіо виступає більше тисячі передовиків

і новаторів виробництва, кращі люди міста і села. Із числа ак-

тивних авторів створено десять громадських редакцій».

За кожним прізвищем – непересічні людські долі, звичайно,

різні. Анатолія Федоровича Бабенка вже нема з нами. Остан-

ні роки життя на його долю випало чимало тяжких випро-

бувань, він став інвалідом, але ніколи не втрачав оптимізму,

гумору, очолив обласну громадську організацію інвалідів,

захищав, як міг, інтереси людей, скривджених долею. На

жаль, нещодавно пішов з життя і Євген Гаврилович Попов

– ветеран війни, який визволяв Миколаїв. Багато років він

вів важливу патріотичну роботу з молоддю, активно, влас-

ним прикладом, пропагував здоровий спосіб життя. Віта-

лій Костянтинович Царюк багато років працював головним

редактором обласного радіо, багато зробив для становлен-

ня редакції. Валентина Григорівна Паскаль, залишивши на

Миколаївщині чимало учнів, яким вона прищепила любов

до української мови, виїхала до Ізраїлю, але не забуває про

колег і при нагоді шле привіти.
Не можливо не згадати і багаторічного кореспондента Все-
союзного радіо і телебачення Олександра Івановича Кутузова.
Донський козак духом і тілом, був справжнім патріотом Мико-
лаєва, його репортажі знайомили мешканців усього Радянсько
-го Союзу зі здобутками і проблемами Миколаївщини... Дієвість
його виступів була фантастичною. Досі згадую, як буквальнонаступного дня після його критичного репортажу про несанк ціоноване звалище – це вогнище антисанітарії в місті – було ліквідовано за одну ніч. Здається, лише він один, зі своїм коло сальним досвідом і професіоналізмом міг дозволити собі ви ходити на Центральне радіо з репортажами експромтом, без підготовки.
А взагалі обласне радіо завжди було справжнім осередком українства, чистим джерелом рідної мови, взірцем журналістської оперативності, компетентності. Ми, тележурналісти, у них цього вчилися.

Оксана Хмельова, головиний редактор обласного радіо МОДТРК

 

 

"Іспит на професійну зрілість"

Давно позаду шкільні роки, та й студеннстьке життя згадується дедлі рідше, а ось хвилювання,яке відчуваєш, перед іспитом, залишилося. Щоразу переживаєш його знову й знову… у радіостудії. Здавалося б і причин особливих немає: до «іспиту» підготовлена, відповіді на запитання знаєш, але ж спілкування з радіослухачами таке непередбачуване. Вони – найвимогливіші «екзаменатори». Нещирість відчувають відразу. Ти можеш бути не згодна з їхньою «оцінкою», але ігнорувати не маєш права.

Мене часто запитують: чому саме радіо? Сьогодні це вже не

актуально. Ось телебачення – інша річ. А мені чомусь біль-

ше до душі «неактуальне» радіо. Відчула це відразу, як тільки

вперше опинилася у студії перед мікрофоном. Є щось неймо-

вірно хвилююче і навіть втаємничене у спілкуванні із радіос-

лухачами. Згодна, телебачення має свої переваги: як кажуть,

краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Але таким

чином людина сприймає готову картинку. Інша річ радіо: тут

треба настільки тонко відчувати слово, аби зуміти передати не

тільки інформацію, але й викликати у радіослухачів відчуття

присутності у тому чи іншому місці, вималювати в уяві певний

образ. А відтак радіо змушує домислювати, «включати» свою

уяву. Це вимагає від ведучих майстерного володіння своїм го-

лосом. Інтонація, тембр, емоційне забарвлення, пауза – тут все

має значення, навіть настрій, з яким ти сідаєш перед мікрофо-

ном. Тому особливо приємно, що молодий колектив обласного

радіо з гідністю продовжує традиції своїх попередників, три-

маючи «високу планку» художнього рівня радіопередач, який

формувався впродовж восьми десятиліть багатьма покоління-

ми журналістів Миколаївського радіо. Досвід «ветеранів» пера

та мікрофону є неоціненним для молоді, яка сьогодні неймо-

вірним запалом, цікавими ідеями та творчим підходом до під-

готовки кожної передачі, завоюла любов та повагу радіослуха-

чів. Про це свідчать численні листи та телефонні дзвінки від

вдячних слухачів. Хочу відзначити оперативну роботу редак-

ції інформації у складі: завідуючої редакцією Міщенко О.І.,

старшого редактора Фарващук Г.А., редакторів Гуменної Т.С.

та Дуди Н.С. Насиченими, цікавими і актуальними є «Обласні

вісті» - щоденний інформаційний випуск, який готує редакція,

а «Підсумки тижня» (інформаційна-аналітична передача, яка

виходить щосуботи) змістовні та оригінальні.

Чимало цікавих творчих ідей реалізує редакція громадсько-

політичних та художніх програм у складі завідуючого редакці-

єю Рябенка М.І., старшого редактора Топчій А.В., редакторів

Сілаєвої Є.В. та Бакоцької Т.А. Їхні передачі завжди вирізня-

ються високим художнім рівнем, тому неодноразово були від-

значені на багатьох Всеукраїнських та міжнародних фестива-

лях. Гадаю, попереду у них ще не одна перемога, адже такий

потенціал не може не реалізуватися у чудові передачі, які хви-

люють і спонукають до роздумів.

Вічні духовні теми й актуальні проблеми сьогодення настільки органічно переплітаються, що радіопередачі набувають особливого значення, і його виграшно підкреслює музичне оформлення, над яким ретельно працюють і звукорежисер Касімцев О.Є., і технічні працівники апаратної Таран Л.В., Волова Н.О., Царьова Н.А., Квашенко Н.А. під керівництвом Карабіна В.Г., що вже не одне десяти- ліття очолює технічний цех радіомовлення. Не можу не ска- зати і про наших талановитих ведучих – Павлюшину А.С. та Коріня В.І. – їхні голоси є візитною карткою обласного радіо. Вони завжди вчили нас – молодих – нелегкому «ремеслу» спіл- кування з радіослухачем.

Окремо хочеться відзначити роботу нашого випускового редактора Самойленко Г.В., вона не тільки слідкує за усім, що «відбувається» в ефірі (і дуже старанно, до речі), але й сама готує радіопередачі. Як не згадати ветеранів обласного радіо – друкарок Бурлак Т.О. та Ельфіну С.В. Їхні умілі руки надрукували тисячі сценаріїв радіопередач.

Є ще багато людей, про яких хотілося б сказати теплі сло-

ва, подякувати за те, що вони докладають максимум зусиль

аби довіра слухачів до Миколаївського обласного радіо дедалі

збільшувалась. А молодий колектив продовжує творчо зроста-

ти, радує новими оригінальними ідеями. Позитивний відгук,

наприклад, має цикл радіопередач «Відроджуємо своє» про

самобутні народні звичаї, традиції та ремесла, які з любов’ю

ще зберігають мешканці регіону. Свої знання, свій досвід вони

змогли донести через обласне радіо.

Важливим для збереження правди про трагічні сторінки на-

шої історії є цикл радіопередач «Книга пам’яті» зі свідченням

очевидців голодоморів та політичних репресій. А чого вартий

проект «Відкриті серця», який порушує тему сирітства, бро-

дяжництва та інших негативних явищ у дитячому середовищі.

Нам є що сказати нашим слухачам і ми будемо намагатися до-

стукатись до їхнього серця і до їхнього розуму.

Ми віримо, що дасть пагони посіяне нами слово. А коли є

віра у те, що робиш, немає нічого неможливого, як і не маєш

меж для вдосконалення майстерності. Свій найскладніший

найважливіший «Іспит» ми складаємо щодня – у радіостудії.