За рахунок створених Віктором Скаржинським лісорозсадників насаджувались ліси Одеси, П’ятигорська, Вознесенська, Миколаєва, Алушти, Алупки, композиції Одеського та Нікітінського ботанічних садів, дендропарк «Софієвка» в Умані.

З середини 70 –х років 18 сторіччя Старов систематично виконував будівельні замовлення князя Григорія Потьомкіна. І саме йому було доручено оглянути територію і розробити план нового південного міста.

Саме в ці дні йому б виповнилося 85. Тому варто згадати хоча б фрагментарно – основні віхи його досить короткої , але яскравої біографії. Володимир Олександрович Васляєв народився в 1924 році в невеличкому селищі на Луганщині. В сім’ї службовців. Після школи – відразу війна. По закінченні танкового училища в Нижньому Тагілі в 1943 році дев’ятнадцятирічного Володимира Васляєва направляють на фронт.

Имя поэта Эмиля Январева неотделимо от нашего южного города. В каком то смысле он примета, достопримечательность Николаева. Хотя уже несколько лет, как ушел из жизни. Вот что он сам говорит о себе в предисловии к одной из своих книг:» Я родился в 1931 году в Николаеве и с самолетства купался в Ингуле и Южном Буге, не подозревая даже, что названия родных рек будут когда – нибудь мной зарифмованы. Детство мое озвучено грохотом эшелонных колес: нас, детей, увозили на восток, спасали от фашистской пули. Так в мою биографию вошла Средняя Азия с ее звенящими арыками и гигантскими дынями.

Кожне місто має своє обличчя. Воно складається не за один день.
Роки, наполеглива робота і талант пишуть його. Серед наших сучасників — родина, яка доклала чимало зусиль, аби прикрасити рідний Миколаїв. Це Юрій, Інна і Віктор Макушини. Серед найбільш відомих скульптур родини Макушиних — Сталевий солдат поблизу Нової Одеси, Пушкін, що зустрічає гостей нашого міста на Інгульскому мосту, Прометей, символ кращого зоопарку України — Мауглі з Багірою, погруддя видатних миколаївців і історичних особистостей.

Першим корабелом хліборобського краю називають Миколу Романчука на малій батьківщині - в селі Новоукраїнка Березнегуватського району. Тут 18 квітня 1957 року народилась людина, якою вже через півстоліття пишатимуться земляки. Вулицю, на якій зростав майбутній корабел, назвали на його честь.

Читати далі

У Володимира Топчего чимало планів. Різних — і абсолютно конкретних по реставрації, оновленню колекції, розбудові, і більш філософські. Він вже доклав до цього чимало зусиль. Присвятив зоопарку все життя. Все життя і особисте також - в самовідданому служінні природі і людям.

Читати далі

Як завжди, коли працюєш над портретом людини непересічної і добре знаної, не вистачає ні слів, ні часу. А головне - важко бути адекватним постаті, яку малюєш. Хтось подумає - не щирі слова...Але вдивимось в це обличчя, в ці очі. І запам'ятаємо. Наш земляк і сучасник, шукач гармонії і справедливості, людина, яка любить життя і не боїться жити. Микола Олексійович Троянов.

Читати далі

Повертаючись до часів губернаторства Анатолія Кінаха, відзначимо декілька важливих аспектів. За його ініціативою - на Миколаївщині - вперше в державі - розпочалась реорганізація служби соціального захисту населення, - особливо в сільській місцевості. суднобудування і село стояли у нього на першому місці.

Читати далі

У миколаївців ім”я Бориса Фармаковського, безумовно, в першу чергу асоціюється з Ольвією. З 1901 року під його керівництвом і за безпосередньої участі розпочалося прискіпливе дослідження Ольвії.

Читати далі

..Але все ж таки справою життя Фалєєва стало будівництво Миколаєва. На нього обрушилася маса справ, пов'язаних з облаштуванням Миколаєва. Під його керівництвом будувалися Адміралтейський собор, кадетський корпус, він організував Спасо-міколаївський чоловічий монастир, стежив за будівництвом солдатських казарм, магазинів (складів), майстерень, кузень, токарен, турецьких лазень, холодних купалень, канатного і збройового заводів. Фалєєв сприяв і пошукам джерел питної води.

Читати далі

Федір Іванов закликав всі свої знання і весь практичний досвід, аби підняти село із руїн. Відбудував ферму, купив практично нове стадо, став розвивати тваринництво, сіяв зернові. Інколи дозволяв собі експериментувати. Але все одне дослухався до надзвичайно розвиненої інтуїції агронома. І вона його не підводила. Незважаючи на надскладні перші кроки від самого початку роботи Федір Антонович намагався дотримуватися суворо тих принципів, які вже виховало життя. І перший із них — покладатися тільки на власні сили. Зрозуміло, в краю лози особливою гордістю Федора Іванова були виноградники і найбільший в Україні винзавод.

Читати далі

Петро Євтихійович Лівік родом з Запоріжжя. Але майже пів століття вважає себе миколаївцем, з них 35 років було віддано господарству "Зелений Гай", що у Вознесенському районі . Напевно це гра долі: за першою освітою кадровий військовий присвятив своє життя сільському господарству - садівництву і виноградарству. Сучасний "Зелений гай" просто неможливо уявити без його міцного , незмінного керівника, почесного громадянина Вознесенщини.

Читати далі